ЛІТЕРАТУРА З ПРОБЛЕМ КЕРАМОЛОГІЇ ТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА

Бібліографія українського гончарства. 1999: Науковий щорічник.
— Опішне: Українське Народознавство, 2000. — Вип.1. — 120 с., іл.

Національний науковий щорічник охоплює публікації про українське гончарство, кераміку, керамологію в 1999-му році. Тематичне спрямування матеріалів - від археології, історії, етнографії і мистецтва гончарювання до найрізноманітніших проблем технічної кераміки. До реєстру включені книги, брошури, журнали, буклети, статті, повідомлення, що надійшли до Гончарської Книгозбірні України та Національного архіву українського гончарства в Опішному. Всі бібліографічні позиції мають анотації (за винятком тих, у яких назва публікації відображає її зміст) та суцільну нумерацію. Подано також огляд керамологічної літератури, інформацію про нові надходження до Гончарської Книгозбірні України, список добродійників.
Для керамологів, мистців, краєзнавців, бібліотечних працівників, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

9.00

Бібліографія українського гончарства. 2000: Науковий щорічник.
— Опішне: Українське Народознавство, 2001. — Вип2. — 120 с., іл.

Національний науковий щорічник охоплює публікації про українське гончарство, кераміку, керамологію в 2000-му році. Тематичне спрямування матеріалів - від археології, історії, етнографії і мистецтва гончарювання до найрізноманітніших проблем технічної кераміки. До реєстру включені книги, брошури, журнали, буклети, статті, повідомлення, що надійшли до Гончарської Книгозбірні України та Національного архіву українського гончарства в Опішному. Всі бібліографічні позиції мають анотації (за винятком тих, у яких назва публікації відображає її зміст) та суцільну нумерацію, починаючи з першого випуску. Подано також огляд керамологічної літератури, інформацію про нові надходження до Гончарської Книгозбірні України, каталог особистої бібліотечки славетної Гончарівни, корифея української керамічної іграшки Олександри Селюченко, список добродійників.
Для керамологів, мистців, краєзнавців, бібліотечних працівників, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

12.00

Бібліографія українського гончарства. 2001: Науковий щорічник.
— Опішне: Українське Народознавство, 2003. — Вип3. — 136 с., іл.

Національний науковий щорічник охоплює публікації про українське гончарство, кераміку, керамологію в 2001-му році. Тематичне спрямування матеріалів - від археології, історії, етнографії і мистецтва гончарювання до найрізноманітніших проблем технічної кераміки. До реєстру включено книги, брошури, журнали, буклети, статті, повідомлення, що надійшли до Гончарської Книгозбірні України та Національного архіву українського гончарства в Спішному. Всі бібліографічні позиції мають анотації (за винятком тих,у яких назва публікації відображає ії зміст) та суцільну нумерацію, починаючи з першого випуску. Подано також огляд керамологічної літератури, короткий бібліографічний покажчик про медико-біологічні аспекти використання глини і глиняних виробів у побуті давнього і сучасного населення України, інформацію про нові надходження до Гончарської Книгозбірні України, добірку екслібрисів роботи Анни Терехової, список добродійників.
Для керамологів, мистців, краєзнавців, бібліотечних працівників, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

12.00

Бібліографія українського гончарства. 2001: Науковий щорічник.
— Опішне: Українське Народознавство, 2003. — Вип4. — 144 с., іл.

Національний науковий щорічник охоплює публікації про українське гончарство, кераміку, керамологію в 2002-му році. Тематичне спрямування матеріалів – від археології, історії, етнографії і мистецтва гончарювання до найрізноманітніших проблем технічної кераміки. До реєстру включено книги, брошури, журнали, буклети, статті, повідомлення, що надійшли до Гончарської Книгозбірні України та Національного архіву українського гончарства в Опішному. Всі бібліографічні позиції мають анотації (за винятком тих, у яких назва публікації відображає її зміст) та суцільну нумерацію, починаючи з першого випуску. Подано також огляд керамологічної літератури, інформацію про нові надходження до Гончарської Книгозбірні України, список добродійників.
Для керамологів, мистців, краєзнавців, бібліотечних працівників, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

12.00

Бібліографія українського гончарства. 2001: Науковий щорічник.
— Опішне: Українське Народознавство, 2004. — Вип5. — 144 с., іл.

Національний науковий щорічник охоплює публікації про українське гончарство, кераміку, керамологію в 2003-му році. Тематичне спрямування матеріалів – археологія, історія, етнографія і мистецтво гончарювання. До реєстру включено книги, брошури, журнали, буклети, статті, повідомлення, що надійшли до Гончарської Книгозбірні України та Національного архіву українського гончарства в Опішному. Всі бібліографічні позиції мають анотації (за винятком тих, у яких назва публікації відображає її зміст) та суцільну нумерацію, починаючи з першого випуску. Подано також огляд керамологічної літератури, інформацію про нові надходження до Гончарської Книгозбірні України, список добродійників.
Для керамологів, етнологів, істориків, археологів, мистецтвознавців, краєзнавців, бібліотечних працівників, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

17.00

Вакуленко Микола. Альбом «Микола Вакуленко».
— Опішне: Українське Народознавство, 2002. — 72 с., іл.

В альбомі представлена творчість відомого українського кераміста, Заслуженого майстра народної творчості України Миколи Вакуленка (нар. 1948 року). Оригінальні теракотові твори мистця відтворюють образи українського фольклору, міфології, літературних творів. Вони неодноразово експонувалися на всеукраїнських і міжнародних художніх виставках, увійшли до експозицій провідних вітчизняних та деяких зарубіжних музеїв.
Для керамологів, мистецтвознавців, краєзнавців, усіх, хто цікавиться сучасною культурою і мистецтвом України.

17.00

Гавриш Петро. Населення скіфського часу басейну Середнього Псла: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ, 1996. — 25 с.

6.00

Генинг Владимир. Древняя керамика: методы и программы исследования в археологии. — К.: Наукова думка, 1992. — 188 с.

В монографии освещаются вопросы совершенствования системы познания социоисторических проблем в археологии. Излагается процедура формализации исходных данных наиболее массовой категории археологических источников керамики и последующей их обработки формализованно-статистическими методами. Включение археологических комплексов в процесс социоисторического исследования обосновывается разработанной автором фундаментальной архео¬логической теорией, на базе которой создано несколько стандартных проблемно-целевых программ: определения культурной (этнической) принадлежности, хронологического упорядочения и этнического состава древнего населения пр данным керамики. Предложен ряд новых методов археологического исследования, в том числе расчеты среднестатистического коэффициента сходства комплексов керамики, относимых к одной археологической культуре.
Для археологов, историков, преподавателей и студентов археологических факультетов.

12.00

Голубець Орест. Львівська кераміка. — К.: Наукова думка, 1991. — 120 с., іл.

У монографії висвітлюється розвиток львівської професіональної школи декоративної кераміки у період з 40-х по 80-ті роки XX ст. Розглядаються основні тенденції і перспективи розвитку цього традиційного виду декоративно-прикладного мистецтва, доробок сучасних художників-керамістів.
Для мистецтвознавців, художників, архітекторів, викладачів та студентів вузів.

16.00

Данилюк Архип. Українська хата. — К., 1991. — 112 с., іл.

Історично-етнографічна книга уперше популярно висвітлює українське народне житло у синтезі побутового, архітектурного і естетичного аспектів. Розглянуто різні типи планування, архітектурні особливості, внутрішнє опорядження традиційної оселі й господарських споруд різних регіонів України. Розкрито зв'язок естетичного образу української хати з духовною сутністю народу, його історичною пам'яттю.
Для широкого кола етнографів, істориків, краєзнавців. Багатий матеріал книги можуть використати у своїй практиці архітектори, будівельники і народні майстри сучасного села.

10.00

Качкан Володимир. Жива Глина: Мандрівка в минуле та сьогоднішнє Опішного.
— Опішне: Українське Народознавство, 1994. — 232 с., іл.

У документальній книзі письменник і вчений, доктор філологічних наук, професор, лауреат республіканської премії в галузі публіцистики продовжує тему своїх попередніх книг «Барви веселки», «Гори і доли», «Дивосвіти», «Світло високого дня», «Чари верховинської книги», «Краси нев’януче пелюстя», «Каштанове свічадо» та ін., в яких простежує спадкоємність традицій народного мистецтва України.
Пропонований твір — це своєрідна мандрівка в минуле Опішного, роздуми про його день сьогоднішній і прийдешній. Уперше так повно, правдиво і щиро розповідається про класика українського гончарства, Заслуженого майстра народної творчості України Олександру Селюченко. Читачі пізнають також таїну творчої лабораторії багатьох інших майстрів старовинного гончарного центру.
Книга розрахована на учнів і вчителів шкіл та училищ, викладачів, студентів технікумів і вузів, мистецтвознавців, художників, літераторів та широкі кола шанувальників українського народного мистецтва.

20.00

Курочкін Олександр. Українські новорічні ритуали: «Коза» і «Маланка».
— Опішне: Українське Народознавство, 1995. — 392 с., іл.

У монографії за етнографічними та фольклорними джерелами реконструюється архаїчний сценарій новорічних обрядів українців, досліджується їх генеза, структура, просторова й часова динаміка. Через традицію народної маски, яка постає в різних іпостасях — сакрально-магічної речі, художнього символу, святкового реквізиту, обрядового персонажу, автор заглиблюється в давні пласти світоглядних уявлень українців. Порушуються проблеми співвідносин в обрядах язичницьких і християнських уявлень, тотожності східнослов’янського рядження і західно-європейського карнавалу, особливостей побутування народних масок в умовах сьогодення.
Видання багато ілюстроване фотографіями, оригінальними малюнками, реконструкціями.
Книга є першою в серії «Українські етнологічні студії», що її започатковують Полтавське обласне управління культури та Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному.
Для етнографів, фольклористів, істориків, мистецтвознавців, усіх, хто цікавиться культурою України.

20.00

Лащук Юрій. Народне мистецтво українського Полісся.
— Львів, 1992. — 134 с., іл.

У книзі вперше робиться спроба дослідити комплекс різних видів народного мистецтва Українського Полісся — дерев'яне зодчество та його оздоблення, художня обробка дерева, ткацтво та килимарство, одяг і вишивка, кераміка і художнє скло, художній метал, вироби з каменю й кістки, декоративні розписи, малювання та народні картини.
Видання ілюстроване, розраховане на масового читача.

25.00

Лащук Юрій. Покутська кераміка.
— Опішне: Українське Народознавство, 1998. — 160 с., іл.

У класичній спадщині українського народного мистецтва почесне місце належить кераміці Покуття, в якій виділяються три яскраві осередки: Коломия, Пистинь та Косів. Кожен з них представлений низкою самобутніх творчо-стилістичних мистецьких явищ. Оскільки досі в їх оцінці переважали історико-етнографічні аспекти, автор книги аналізує творчу спадщину гончарів з позицій емоційно-естетичної функції виробів, встановлення ролі та вкладу до розвитку й прогресу духовної культури людності цього регіону української етнографічної території.
Для мистецтвознавців, етнографів, істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться мистецькою спадщиною Українців.

22.00

Лащук Ю.П. Українські кахлі IX-XIX ст. — Ужгород, 1993. — 81 с., іл.

Книга розрахована на художників, краєзнавців, широке коло любителів народного мистецтва. У ній йдеться про зародження та розвиток художньо-стильових особливостей яскравої галузі українського керамічного мистецтва - пічні кахлі та окремі види облицювальної кераміки періоду IX -XIX століть, які створювалися здебільшого міськими (цеховими) ремісниками.
Вершиною даного виду національного мистецтва вважаються пічні кахлі XIX століття. Їх художньо декоративні та фольклорно-побутові особливості розглядаються під час аналізу таких провідних осередків виробництва кахоль як Ічня на Чернігівщині, Сунки на Київщині, Косів та Пістинь на Підкарпатті, Сокаль на Львівщині. Окремо розглядаються рельєфні теракотові кахлі, створювані на Полтавщині, Слобожанщині та на півдні Київщини.
Для довідок найрізноманітнішого характеру використовувались ма теріали Державних історичних архівів та Державних музеїв України і за рубежем, праці відомих українських та зарубіжних вчених.

10.00

Марченко Тетяна. Козаки-Мамаї. — Київ-Опішне, 1991. — 80 с., іл

10.00

Лауреат
VI Форуму
видавців у Львові
в номінації
"Художнє, музичне
або краєзнавче видання"
(1999).

Визнана Журі
I Національного симпозіуму
гончарства "Опішне-2000"
найкращою публікацією в Україні
з проблем гончарства
за 1999 рік
(2000)

Міщанин Віктор. Словник гончарів Глинського, Малих Будищ, Старих Млинів, Хижняківки.
— Опішне: Українське Народознавство,1999. — 368 с., іл.

Полтавський державний педагогічний інститут імені Володимира Короленка, Управління культури Полтавської облдержадміністрації та Державний музей-заповідник українського гончарства в Опішному цим виданням започатковують серію словників про гончарів окремих осередків і регіонів України, майстрів гончарної справи української діаспори. Це перший крок до створення Національного словника «Українські гончарі».
Наукове дослідження відтворює історичні шляхи розвитку гончарних центрів, що знаходяться в Зіньківському районі Полтавської області, поблизу Опішного, а саме — Глинського, Малих Будищ, Старих Млинів і Хижняківки. Словникові статті подають відомості про гончарів цих осередків від 1850-х років ХІХ ст. до наших днів із зазначенням дат і місць народження та смерті майстрів, їх короткого родоводу, життєпису, гончарської спеціалізації, асортименту виробів та місць їх збуту тощо.
Для істориків, етнографів, мистецтвознавців, музейних працівників, краєзнавців, усіх, хто цікавиться духовною спадщиною нашого народу, історією рідного краю.

24.00

Міщанин Віктор. Північна група малих осередків гончарства Опішненського гончарного району (друга половина ХІХ-ХХ століття).
— Опішне: Українське Народознавство, 2006. — 304 с., іл.

Монографія є першим в українській керамології комплексним дослідженням малих осередків гончарства. В її основу покладено матеріали, зібрані автором у польових керамологічних експедиціях, у бібліотеках та архівах упродовж 1994-2005 років.
Наукова праця відтворює історичний розвиток гончарних осередків, що знаходяться
в Зіньківському районі Полтавської області, на північ від гончарської столиці України — Опішного, а саме — Безруків, Глинського, Лазьків, Малих Будищ, Старих Млинів і Хижняківки. Відтворено місцеву технологію виготовлення глиняних виробів та способи їх збуту, професійні звичаї гончарів. Повернено із забуття десятки імен місцевих майстрів.
Для керамологів, істориків, етнографів, мистецтвознавців, краєзнавців, музеєзнавців, усіх, кого цікавить історія рідного краю, духовні надбання українців.

35.00

Петрашенко Валентина. Слов’янська кераміка VIII-IX ст. правобережжя Середнього Подніпров’я.
— К.: Наукова думка, 1992. — 140 с., іл.

У монографії розглядається слов'янська кераміка VІII-ІХ ст. одного з найважливіших і цікавих регіонів у вирішенні проблеми етнічної історії слов'ян напередодні утворення Давньоруської держави.
Всебічно аналізуються всі види керамічних виробів, особлива увага приділяється найбільш масовій категорії посуду — горщикам. На основі статистичного методу дослідження, вперше застосованого при вивченні кераміки цього району, отримані дані про хронологію, культурні взаємозв'язки окремих регіонів Середнього Подніпров'я, Розглянуто також деякі аспекти гончарного виробництва,
На керамічному матеріалі, а також інших археологічних даних реконструюються етнокультурні процеси цього періоду.
Для істориків, археологів, етнографів, музейних працівників, викладачів, студентів історичних факультетів.

15.00

Лауреат
VII Форуму
видавців у Львові
(2000)

Визнана Журі
II Національного симпозіуму
гончарства "Опішне-2001"
найкращою публікацією в Україні
з проблем гончарства
за 2000 рік
(2001)

Пошивайло Ігор. Феноменологія гончарства: семіотико-етнологічні аспекти.
— Опішне: Українське Народознавство, 2000. — 432 с., іл.

Величними свідками людського поступу є речі, виготовлені з глини. Непідвладні стихії історичних колізій вони постають правдивою хронікою минувшини. Чим спричинене первісне уречевлення довкілля людини мислячої — пасіонарністю духу. естетизмом душі чи прагматизмом тілесності? Що виображує гончар своїм образотворенням? У чому полягає феномен гончарства? Пошуку відповіді на ці та багато інших запитань присвячена ця книга.
У монографії висвітлюються семіотико-етнологічні аспекти гончарства. Це перше в українській науці комплексне дослідження світового гончарства як полісемантичного комплексу культурних знаків. На основі широких загальнокультурних узагальнень, вивчення численних писемних джерел, пам'яток культури та археологічних знахідок автор з'ясовує ступінь проникнення первісної людини в таїну світобудови, реконструює сакральні функції гончарства в традиційно-побутовій культурі різних етносів.
Книга розрахована на етнологів, археологів, культурологів, мистецтвознавців, фольклористів, істориків. митців, студентів, усіх шанувальників народної культури.

30.00

Пошивайло Олесь. Гончарська столиця України: Видавництво "Українське
Народознавство".
— Опішне: Українське Народознавство, 2000. — 72 с., іл.

Книга доктора історичних наук Олеся Пошивайла розповідає про гончарську столицю України – Опішне, історію заснування та розгортання діяльності одного з найповажніших видавництв України – «Українське Народознавство», про його творчий колектив, здобутки і плани на майбутнє.
Для істориків, етнологів, керамологів, бібліографів, видавців, книготорговців, усіх шанувальників народної культури і елітарної української книги.

12.00

Пошивайло Олесь. Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна.
— К.: Молодь, 1993. — 410 с., іл.

Гончарство — це Боже Одкровення людській цивілізації, стверджує автор. Уперше в народознавчій літературі він узагальнює міфологічні уявлення про гончарів, розповідає про роль глини в житті українського народу, про гончарні цехи, професійні свята майстрів, святих — патронів гончарного ремесла, звичаї гончарування і продажу гончарних виробів, самобутню гончарську метрологію, домашній побут гончарів, символічну роль посуду, традиційні правила поводження з ним та використання в родинній і календарній обрядовості, народній медицині, замовляннях і ворожінні, магічній практиці.
Пропонована книга — своєрідна етнографічна енциклопедія про гончарство колишньої Гетьманщини.

20.00

Пошивайло Олесь. Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України (Гетьманщина).
— Опішне: Українське Народознавство, 1993. — 280 с., іл.

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному відроджує започатковану в другій половині ХІХ ст. діяльність земських статистів і етнографів по збиранню ремісничої лексики, що має завершитися підготовкою «Словника народної гончарської термінології України». Укладання етнолексикографічної праці розглядається як одна з форм осягнення сутності стародавнього ремесла, всебічного пізнання цього феномена людської цивілізації. Шлях до неї проляже через збирання матеріалів і впорядкування термінологічних словників історико-етнографічних зон України і територій компактного розселення Українців поза межами країни.
Пропонований корпус гончарської термінології включає в себе лексику, пов’язану з гончарним промислом, предметами його виробництва й особливостями застосування, яка побутувала в Лівобережній Україні (Гетьманщині) в ХІХ-ХХ ст. Це своєрідний путівник у царині лівобережного гончарства.
Для істориків, етнографів, мистецтвознавців, мовознавців, музейних працівників, краєзнавців, усіх, хто цікавиться духовною спадщиною українського народу.

30.00

Пошивайло Олесь. Гончарство Лівобережної України ХІХ-початку ХХ століть і відображення в ньому основних духовних настанов української народної свідомості. — К.: Молодь, 1991. — 282 с.

В монографії досліджується гончарство як суттєвий компонент, семіотичний феномен народної культури; аналізуються етнографічні особливості гончарства Лівобережної України /Гетьманщини/, визначаються його місце й роль в системі традиційно-побутової культури українського народу. Вивчається генезис гончарських традицій» народних поглядів на гончарство і гончарів, Виявляються принципи функціонування механізму створення гончарних виробів і реалізації їх поліфункціональності в побуті.
Для етнографів, істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться культурою українського народу.

18.00

Пошивайло Олесь. З досвіду роботи по підтримці й розвитку гончарства Опішні в другій половині ХІХ-на початку ХХ століть. — Опішне, 1989. — 61 с.

В методичній розробці мова йде про багатий досвід Полтавського губернського земства, прогресивної української інтелігенції в справі підтримки й подальшого розвитку гончарного промислу одного з найбільших центрів народного мистецтва України — містечка Опішні, що на Полтавщині.
Робота має на меті надання практичної допомоги працівникам культури, громадськості, адже творче засвоєння уроків минулого, допоможе відродити згаслі й занедбані осередки народного мистецтва, сприятиме плідному розвитку національних художніх традицій.

9.00

Ротач Петро. Грудочка любимої землі (Василь Симоненко і Полтавщина).
— Опішне: Українське Народознавство, 1995. — 96 с., іл.

Відділ відродження духовності й національної культури обласного управління культури випускає серію видань під рубрикою «Полтавська родина» про видатних людей Полтавщини — письменників, композиторів, науковців, про тих, хто уславив цей благословенний край розумом і талантом.
Серія започаткована книгою Петра Ротача «Іван Котляревський у листуванні» (Опішне, 1994).
Вона продовжується новою працею цього автора — «Грудочка любимої землі». Це присвята пам’яті талановитого українського поета-земляка Василя Симоненка.

10.00

Ротач Петро. Іван Котляревський у листуванні.
— Опішне: Українське Народознавство, 1994 — 336 с., іл.

Ця книга є найповнішою збіркою листів класика української літератури Івана Котляревського до різних осіб та установ і листів до нього від письменників, істориків, адміністративних і церковних діячів та родичів. Уміщено в ній також листи до тих осіб, що цікавилися Котляревським після його смерті.
Досі частина листування Івана Котляревського друкувалася лише в зібраннях творів письменника. Окремі листи були вміщені в періодичних виданнях різного часу. Читач знайде в книзі й цілком нові листи та докладні коментарі до них. Збірка листів стане в пригоді не лише дослідникам життя і творчості Івана Котляревського, а й викладачам, студентам та учням вищих і середніх навчальних закладів, усім, кому дороге наше красне письменство.
Видання є першим у серії «Полтавська родина», що її започатковує відділ «Відродження духовності й національної культури» Полтавського обласного управління культури.

15.00

Скрипник Ганна. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток.
— К.: Наукова думка, 1989. — 304 с., іл.

У монографії розглядається історія формування етнографічних колекцій України. Розкрито основні етапи становлення етнографічних музеїв, показано особливості й тенденції розвитку етнографічної музейної справи УРСР на сучасному етапі, висвітлено внесок науковців музеїв республіки у розвиток етнографічної науки та поширення етнокультурної інформації.
Для етнографів, істориків, музейних працівників, викладачів, студентів, краєзнавців.

15.00

Сморж Леонід . Гончарівна (одержима керамікою).
— Опішне: Українське Народознавство, 2005. — 304 с., іл.

Про життєвий і творчий шлях славетної української Гончарівни, заслуженого майстра народної творчості України Олександри Селюченко (1921-1987). Філософський аналіз життєпису мисткині побудовано на її щоденникових записах, листуванні, спогадах сучасників та особистому спілкуванні з нею автора книги. Видання проілюстровано рідкісними фото із життя Олександри Селюченко та творів з її гончарської спадщини.
Для керамологів, мистецтвознавців, філософів, музейних працівників, краєзнавців, усіх, хто цікавиться духовною спадщиною українців

25.00

Спанатій Любов. Гончарна лексика в говорах української мови: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. — Ужгород, 1997. — 23 с.

6.00

Українське Гончарство: Національний культурологічний щорічник: Науковий збірник за минулі літа.
— Київ-Опішне: Молодь-Українське Народознавство, 1993. — Кн.1. — 520 с., іл.

Апостолами Українства на тлі віків постають Гончарі, які своїми непідвладними часу творіннями натхненно проповідували основоположні світоглядні ідеї Вітчизни. Вони творили глиняні письмена, звернені в прийдешність, а тому й сьогодні промовляють до нас, наснажуючи Вірою в прадавність і самодостатність власної культури.
Книга є першим на терені України збірником оригінальних матеріалів, цілком присвячених одному з найдревніших і найутаємниченіших ремесел. Його мета — через розмаїтість просторових і часових особливостей гончарних центрів створити цілісний образ самобутнього явища народної культури і в такий спосіб явити світові наші духовні надбання.

30.00

Лауреат
Всеукраїнського конкурсу
«Художник та друкарство України»
(1998)

Українське Гончарство: Національний культурологічний щорічник. За рік 1994.
— Опішне: Українське Народознавство, 1995. — Кн.2. — 576 с., іл.

Друга книга відомого в науковому світі щорічника продовжує публікації з поля археології, етнографії, мистецтва українського гончарства. Звіти про польові етнографічні експедиції висвітлюють традиційні прийоми роботи майстрів численних гончарних центрів України. Уперше публікуються унікальні матеріали про гончарні осередки Сумщини, Волині, Житомирщини. Свої рубрики започатковують Аудіовізуальний Фонд Українського Гончарства, Архів Українського Гончарства. Друкуються проблемні та дискусійні статті, рецензії, нові надходження Гончарської Книгозбірні України, основоположні документи діяльності Державного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Окремий розділ присвячений 100-річчю від дня народження славетного українського гончаря Федора Гнідого.
Для етнологів, істориків, мистецтвознавців, краєзнавців, народних майстрів-гончарів, художників-керамістів, усіх, хто цікавиться духовною спадщиною українців.

36.00

Лауреат
Всеукраїнського конкурсу
«Художник та друкарство України»
(1998)

Українське Гончарство: Національний культурологічний щорічник. За рік 1995.
— Опішне: Українське Народознавство, 1996. — Кн.3. — 576 с., іл.

Третя книга відомого в науковому світі щорічника продовжує публікації з поля археології, історії, етнології і мистецтва українського гончарства. Матеріали польових досліджень поєднуються з теоретичними студіями і опрацюванням музейних колекцій. Започатковуються нові рубрики — «Світове гончарство» та «Дисертації». Публікуються проблемні та дискусійні статті, рецензії, унікальні фотографії, нові надходження Гончарської Книгозбірні України.
Для етнологів, істориків, мистецтвознавців, краєзнавців, народних майстрів-гончарів, художників-керамістів, усіх, хто цікавиться духовною спадщиною українців.

36.00

Українське Гончарство: Національний культурологічний щорічник. За роки 1996-1999.
— Опішне: Українське Народознавство, 1999. — Кн.4. — 656 с., іл.

Четверта книга відомого в науковому світі щорічника продовжує публікації з поля археології, історії, етнології і мистецтва українського гончарства. Матеріали польових досліджень поєднуються з теоретичними студіями і опрацюванням музейних колекцій. Започатковуються нові рубрики — «Методологія керамологічних досліджень», «Термінологія гончарства», «Технологія гончарства», «Технічна кераміка», «Реставрація кераміки», «Дослідження молодих керамологів», «Гончарські скарбниці», «Керамологічні раритети». Публікуються проблемні і дискусійні статті, рецензії, унікальні фотографії, нові надходження Гончарської Книгозбірні України.
Для етнологів, істориків, мистецтвознавців, краєзнавців, народних майстрів-гончарів, художників-керамістів, технологів, усіх, хто цікавиться ДУХОВНОЮ СПАДЩИНОЮ УКРАЇНЦІВ.

66.00

Лауреат
Всеукраїнського конкурсу
«Художник та друкарство України»
(2003)

Українська Керамологія: Національний науковий щорічник. 2002.
— Опішне: Українське Народознавство, 2002. — Кн.2. — 480 с., іл.

Збірник продовжує традиції відомого в науковому світі Національного культурологічного щорічника «Українське Гончарство» (1993. - Кн.1.; 1995. - Кн.2; 1996. - Кн.З; 1999. - Кн.4). Він присвячений вивченню різноманітних проблем вітчизняного гончарства, кераміки.
Статті провідних українських керамологів висвітлюють питання: виникнення, еволюція і сучасний стан гончарства в Україні; основні закономірності розвитку технічних знань, форм та орнаментики кераміки; міфоритуальні функції гончарних виробів, археологічна кераміка та її інтерпретація, польові етнографічні матеріали, творчість народних майстрів-гончарів і художників-керамістів, визначні постаті українського гончарства, термінолексика гончарства, керамічні навчальні заклади і підприємства, музейні колекції кераміки, симпозіуми, ювілеї, архів Юрія Лащука, Українське керамічне товариство.
Для вчених-керамологів, кераміків, народних майстрів-гончарів і художників-керамістів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться Духовною Спадщиною Українців.

35.00

Український керамологічний журнал.
— 2002. — №3. — 160 с., іл.

22.00

Український керамологічний журнал.
— 2002. — №4. — 160 с., іл.

22.00

Український керамологічний журнал.
— 2003. — №1. — 192 с., іл.

24.00

Український керамологічний журнал.
— 2003. — №2-4. — 192 с., іл.

24.00

Український керамологічний журнал.
— 2004. — №1. — 192 с., іл.

24.00

Український керамологічний журнал.
— 2004. — №2-3. — 192 с., іл.

24.00

Український керамологічний журнал.
— 2004. — №4. — 192 с., іл.

24.00

"Український
керамологічний журнал" —
переможець в номінації
"Періодичні видання"
конкурсу музейних наукових
та рекламних видань
Всеукраїнського
музейного фестивалю
(2005)

Український керамологічний журнал.
— 2005. — №2-4. — 336 с., іл.

36.00

Українці: Історико-етнографічна монографія у двох книгах. Книга 1. — Опішне: Українське Народознавство, 1999. — 528 с.: іл.

Колективна монографія у двох книгах порушує проблеми української прадавнини, етнiчної iсторiї та розселення в світі українцiв; розповiдає про галузі господарства, громадський побут, традиції дошлюбного спілкування, шлюбні звичаї, весільну обрядовість (1-ша книга); висвітлює особливості народного житла, традицiйного одягу, народного харчування, етнічної символіки, народного мистецтва, фольклору; подає вiдомостi про народні знання та вірування, календарні звичаї і обряди, народний етикет, храмове мистецтво (2-га книга).
Для всiх, хто не байдужий до історико-культурної спадщини рідного народу, прагне глибше пізнати особливості традиційно-побутової культури українців.

65.00

Лауреат
Всеукраїнського конкурсу
«Мистецтво книги України».

Лауреат
III Київської міжнародної
книжкової виставки-ярмурку "Книжковий сад-2001"
в номінації
"Краще видання до 10-річчя незалежності України"
(2001)

Українці: Історико-етнографічна монографія у двох книгах. Книга 2. — Опішне: Українське Народознавство, 1999. — 544 с.: іл.

Колективна монографія у двох книгах порушує проблеми української прадавнини, етнiчної iсторiї та розселення в світі українцiв; розповiдає про галузі господарства, громадський побут, традиції дошлюбного спілкування, шлюбні звичаї, весільну обрядовість (1-ша книга); висвітлює особливості народного житла, традицiйного одягу, народного харчування, етнічної символіки, народного мистецтва, фольклору; подає вiдомостi про народні знання та вірування, календарні звичаї і обряди, народний етикет, храмове мистецтво (2-га книга).
Для всiх, хто не байдужий до історико-культурної спадщини рідного народу, прагне глибше пізнати особливості традиційно-побутової культури українців.

65.00